Два місяці триває проект соціальної реабілітації дітей з РАС (Розладами аутистичного спектра) за допомогою кіберспорту. Починаючи з листопада, тренування у дисципліні СS:GO відбуваються двічі на тиждень.

Мета проекту “Відповідальность Ліга” – формувати у суспільстві принципи рівності і безбар’єрності. Для досягнення цієї мети необхідно використовувати весь потенціал кіберспорту для допомоги всім, хто її потребує.

Перша пілотна група з дітей з РАС успішно засвоїла ігровий функціонал і перейшла від тренувань на тренажерах до спарингів. У рамках проекту, головними завданнями для нас є формування команди, гравці якої будуть об’єднані спільною метою, з високим рівнем взаємодії, а також кіберспортивна інклюзія і працевлаштування людей.

У короткостроковій перспективі, ми плануємо формування ще однієї команди дітей з РАС, а також з інвалідностями інших нозологій. Триває інтенсивна робота по створенню науково-методичного супроводу та адаптації тренувальних методик для фокус-груп проекту: ветеранів АТО, пенсіонерів, людей з інвалідністю.

Позитивно оцінюють участь дітей в проекті Відповідальність Ліга і батьки.

Даймиченко Олександра – мати Даймиченко Дениса

Я вважаю проект корисним, тому що він наближає наших дітей до того, чим цікавиться молодь, це сучасно і круто серед їхніх однолітків. Це можливість спілкування та створення власної сфери успішності. Денису заняття дуже подобаються. 

Очікую, що через цей проект в нього розшириться сфера інтересів, він стане більш зібраний, буде докладати зусилля для отримання результату. Це насамперед більш насичене і цікаве життя для підлітка, можливість бути в чомусь успішним, мати однодумців.

Кравчук Тетяна – мати Кравчук Анастасії. 

Вважаю проект Відповідальність Ліга важливим, він дуже… сучасний. Наші діти-підлітки можуть розвиватися, як й інші. Вони заводять нові знайомства, намагаються стати кращими у цій сфері. Моя донька стає більш зібраною і починає аналізувати свої дії, щоб стати кращою. Їй дуже подобається, кожне заняття чекає з задоволенням.

Букіна Наталія – мати Букіної Ліза 

Добре, що є такий проєкт, що він соціально орієнтовний. Для доньки це можливість спілкування з однолітками, що може займатись тим що її подобається. Ліза почувається після цих занять добре. Біля неї з’явились наставники які допомогають. Помітила що є бажання грати і бути в команді а не сама по собі.

Овдієнко Марія – мати Овдієнко Олексія

Безумовно, проект Відповідальність Ліга є і корисним, і потрібним, особливо для молоді з інвалідністю, соціальні контакти якої є дуже обмеженими. Я вважаю, що головне в цьому проекті – це колективна робота юнаків і дівчат, яка їх об’єднує і мотивує. Більшість з них намагається досягти поставлених цілей. І їм це вдається. Бажання дійти до кінця, при цьому знаходячи різні шляхи вирішення ситуації, допомагає розвивати логіку, що особливо актуально і важливо для наших дітей.

Олексій виходить з тренування щасливий і з нетерпінням очікує наступного заняття. Звісно, він все робить по-своєму, але тренер Андрій його скеровує в потрібний момент, коли бачить, що необхідна допомога. 

Умови занять подобаються, вони є комфортними для мого сина. 

Я вважаю, що такі проекти потрібні. Треба їх розвивати та залучати якомога більше молоді з інвалідністю, адже вони розвивають логічне мислення, вміння працювати в команді, а крім того, дозволяють отримувати спілкування в межах своєї соціальної групи та  максимально наближатися до сучасного соціуму,  полегшуючи включення наших дітей до нього.

Швець Зоя – мати Швеця Ігоря

Проект для Ігоря потрібний і корисний, бо основна мета (як я її зрозуміла)- розвинути комунікативні навички, навчитися співпрацювати і бути командним гравцем. Вчора дітвора вже просунулась в цьому напрямку і я почула від Ігоря “ми”. 

Ігорю подобається, бо це природно для сучасного підлітка – грати в ігри.                                       

Місце проведення дуже атмосферне. Мої власні очікування від пректу: пізнання Ігорем себе серед інших людей (дітей, тренера) поруч з собою через гру і перебування поруч. В ідеалі – щоб Ігор навчився бути повноцінним членом команди: чуві розумів завдання з подальшим його виконанням в команді.

 

Ми поговорили також з тренером проекту Андрієм Фарбуном. Він розповів не тільки про особливості у роботі з дітьми з РАС, а також оцінив прогрес гравців.

Усі учасники проекту провели дуже продуктивні два місці, за який багато чого навчилися. Ми починали з основ, і зараз перейшли до відпрацювання навичок комунікації і базових командних взаємодій.

Головним викликом для тренера стала відсутність фактичного досвіду гри у комп’ютерні ігри, в особливості у шутери. Тим не менш, за словами Андрія, такі умови не ускладнили тренувальний процес, адже у наставника проекту вже є досвід роботи за таких обставин.

Ми використовуємо базовий принцип будь-яких тренувань: йдемо від меншого до більшого. Спочатку потрібно навчити людей стріляти і рухатися. Після цього треба пояснити гравцям механіку гри і працюєш над помилками гравців.

То що ж робить просто групу з п’яти гравців справжньою командою? Тренер проекту стверджує, що в першу чергу треба налаштувати внутрішньоігрову комунікацію і довіру між гравцями, навчитися оперативно ставити цілі для всієї команди у кожному окремому раунді. Саме цього і хоче досягти Андрій Фарбун у наступні місяці.

На наше запитання про те, що робить роботу з такою групою особливою, тренер відповів: 

Дуже цікавий досвід, зовсім інший підхід до навчання. У першу чергу треба індивідуально працювати з кожним учасником, а вже потім з усім колективом. Це дуже захопливо і цікаво, сподіваюсь дуже скоро ми сформуємо повноцінну команду.

Фото з тренувань: