З радістю повідомляємо, що Назарій ‘Razan’ Гусаков став амбасадором Української Професійної Кіберспортивної Асоціації. Головним напрямом діяльності Назара буде допомога в висвітленні та реалізації соціальних програм, таких як Відповідальність Ліга.

Член правління UPEA Олег Рибалка:

Ми раді бачити Назара в команді UPEA. Він – незвичайної сили духу людина. Людина, яка має свою позицію у питанні соціальної цінності кіберспорту, як явища і який готовий просувати її, як у комунікаціях з державою, так і в діалозі з молоддю та незахищеними соціальними групами нашого суспільства.

Упевнений, Назар – та людина, з чиєю допомогою ми разом зможемо ще швидше створити бренд “Український соціально-відповідальний кіберспорт”.

Ласкаво просимо в нашу команду, Назар!

Назар вперше познайомився з  Counter-Strike у шість років, у свого сусіда. Це була епоха комп’ютерних клубів, коли слова “кіберспорт” ще навіть не існувало, та атмосфера братерства та змагань вже об’єднувала тисячі тисяч людей.

Власний комп’ютер з’явився у Назара вже о 12 років, і майже одразу друзі-львів’яни підключили його до місцевої мережі. Так Razan, як він сам назвав себе у мережі, відкрив для себе змагання з комп’ютерних ігор.

З того часу кіберспорт став невід’ємною частиною мого життя. Ні, став моїм життям! Я прокидався вночі подивитися ігри, підтримував наших. Ще застав той час, коли були explosive, numbazz, “старі” про100 і так далі. Ну і потім – NAVI.

З часом Назар познайомився з майбутнім чемпіоном світу у CS 1.6 Арсенієм ceh9 Триноженко, а ще трошки пізніше, з Олександром Кохановським. Окремо Razan виділяє знайомство з Андрієм Прохоровим (колишнім тренером NAVI), який відіграв ключову роль у розумінні Назара Counter-Strike, як гри та явища. 

У той час він працював адміном ігрових серверів, а також допомагав організовувати невеликі турніри. Вже потім прийшли пропозиції від букмекерів, а згодом – у Dreamteam – першої платформи для кіберспорту та ігор, задачею якої було вирішення головної проблеми сотень мільйонів геймерів – знайти товаришів по команді.

Моя мета – показати всім, що кіберспорт – це дуже «френдлі». Щоб кіберспорстмени були прикладом для молодого покоління. Щоб кожен фанат міг зустрітись і потиснути руку тому, хто є його кумиром. І неважливо, це людина з інвалідністю або звичайний чоловік.
Без меж.

Є тільки одна сім’я – сім’я кіберспорту!